Зіньківський опорний ліцей № 1 Зіньківської міської ради Полтавської області

Зіньківська ЗОШ І ступеня

Філія "Зіньківська загальноосвітня школа І ступеня" Опорного закладу "Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1" Зіньківської міської ради Полтавської області ліквідована на виконання рішення сьомої сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 06.05.2021

Літопис історії освіти в м. Зінькові, на території мікрорайону «Солов’янівка» починається з 1912 року. На початку ХХ століття в цій частині міста було відкрито земську приходську початкову школу. Навчальні класи розмістилися в хаті зіньківчанина Василя Пуха, по вулиці Солов’янівка (нині вул. Солов’янівська, 5). Дітей навчалося небагато, до 40 чоловік. Основними предметами вважалися арифметика, письмо, читання, церковний спів. По цій же вулиці в будівлі церковної сторожки була школа, в якій навчалося 25-30 чоловік. Багато уваги приділялося вивченню Закону Божого, який викладав дяк.

У серпні 1914 року на вулиці Солов’янівка, на пустирі, що належав поміщику Стороженку, почалося будівництво нової школи, яке проводило Зіньківське земство. До Жовтневої революції існувала школа й на хуторі Сиверинівка, двокласна приходська школа, в якій навчалося до 20 дітей.

В 1917-1920 роках школа практично не працювала. Зіньківська трудова початкова школа почала роботу в 1921 році. Діти були різної вікової категорії, від 9 до 15 років. Шкільне приміщення нараховувало 4 кімнати, з яких 2 були класні кімнати, в інших жив завідуючий з родиною. З 1922 року навчання стало обов’язковим як для хлопчиків, так і для дівчаток і проводилося українською мовою. Велика увага приділялася ліквідації неписьменності. В 1924 році при школі став працювати піонерклуб, так як тут навчалися перші піонери міста. Цього року почав функціонувати спортивний майданчик. З 1929 року при школі працював пункт ліквідації неписьменності, школа для навчання неписьменних людей. Дорослі люди навчалися не лише читати, писати, рахувати, а й брали участь у драматичному і співочому гуртках. 1932-1933 навчальний рік став одним з найтрагічніших в історії міста, коли від голоду гинули сотні дітей.

Зіньківська ЗОШ №3 була початковою до 1939 року, а потім відкрили 5-й клас, в 1940 році – 6-й клас.

1 вересня 1941 року розпочався навчальний рік, але заняття тривали лише до 20 вересня, через швидке наближення фронту. А в жовтні 1941 року Зіньків окупували німецькі війська.

В січні 1942 року за розпорядженням окупаційної влади, школу відкрили в основному приміщенні. Відкрилася для освіти ще одна трагічна сторінка – підручники піддавалися цензурі, зошитів не було. В окупаційний період з 3-го класу було введено вивчення німецької мови, до цього вивчалася французька іноземна мова. В цей час уроки поряд з вчителями вели і священнослужителі.

З 1942 року основне приміщення школи перетворили на казарми для окупаційних військ. Шкільне обладнання було знищено повністю.

Після звільнення території Зіньківщини від окупантів навчання поступово відновлювалося. Приміщення школи частково було зруйноване: покрівля та стеля. Під час проведення ремонтних робіт, які повністю лягли на плечі вчителів, заняття проводилися в конторі колгоспу ім. Енгельса. В повоєнний період зошитів не було, писали на уривках газет, буквар був лише у вчителя. До 1946 року школа була початковою. В 1947 році школа почала готувати учнів з семирічною освітою. В даному режимі школа працювала і 50-ті роки.

В вересні 1969 року нове приміщення введено в дію, а школа перейшла на кабінетну систему навчання. В наступний рік обладнана і введена в експлуатацію майстерня. Для школи було виділено 1/2 га землі під дослідні ділянки. На честь 50-річчя Жовтневої революції закладено сад, який радує врожаями і до сьогоднішнього дня. В школі в цей час працював злагоджений, професійний, відданий своїй справі колектив.

1 вересня 2017 року школу реорганізовано в школу І ступеня, яка стала філією опорного закладу «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 Зіньківського району Полтавської області».