Обдарованість важливо не тільки знайти, а й розвинути
Кожна дитина — унікальна і неповторна, кожна обдарована. Також індивідуальними є і темпи розвитку окремо узятого малюка: один росте швидше і випереджає своїх ровесників за багатьма показниками, інший — відстає в розвитку. Така ситуація може зберігатися досить довго, а може різко змінитися за дуже короткий час. У результаті той, хто показував високі результати, згодом зрівнюється за показниками розвитку зі своїми однолітками, а той, хто, здавалося б, відставав, — різко виривається вперед. За статистикою, число дітей, котрі розвиваються у швидшому, аніж їхні однолітки, темпі, становить приблизно 10% серед малюків до трьох років, 2—3% — серед дітлахів від 4 до 7 років і близько 1% — серед школярів.
На думку багатьох психологів і педагогів, потенційно обдарованою є кожна здорова дитина. І за наявності сприятливих умов у родині та школі вона стає реально обдарованою.
Такі діти, як правило, добре, а іноді й навіть блискуче вчаться, легко спілкуються.
Слово «обдарований» містить у собі корінь «дарунок», виходить, у психіці обдарованої дитини є щось таке, що їй подаровано природою. Це щось не зароблене, не вивчене, не придбане згодом, а саме подароване, часто, можливо, і несправедливо: старанний один, а обдарований зовсім інший. Ідея того, що природа всіх наділяє по-різному, цілком очевидна, однак не всі з нею згодні. Якось, сміючись, Монтень помітив, що з усіх здібностей Бог найбільш справедливо розподілив розум: тому що ніхто не скаржиться на його нестачу.
Концепцій обдарованості, створених сучасними вченими, дуже багато. Але на сьогодні однією з найбільш популярних і прийнятою більшістю фахівців є концепція людського потенціалу американського психолога Джозефа Рензуллі.
Відповідно до його вчення, обдарованість являє собою сполучення трьох характеристик:
- інтелектуальних здібностей (які перевищують середній рівень);
- творчості;
- наполегливості (мотивація, орієнтована на задачі).
Обдарованість — це вміння бачити незвичний ракурс у звичайному і виявляти невмотивовано високі, частіше за все творчі, здібності в одному чи декількох видах діяльності.
Обдарована дитина може навіть не намагатися — вона творить, як дихає. Але не завжди дар виявляється сам по собі — його потрібно зуміти виявити. Для цього малюк повинен мати всі можливості для власної реалізації: іграшки, що розвивають, книжки, із ним потрібно багато гуляти на природі, вивчати довкілля, ходити в театри, музеї і на виставки. Крім того, дитину формує і так зване інтелектуальне тло. Це те, що оточує малюка вдома: книги, фільми, обстановка, а також теми, які обговорюють між собою батьки, люди, котрі приходять у гості.
Важливим етапом розвитку обдарованості - це виявлення та розкриття обдарованості дитини у певній галузі/науці педагогом в школі.
І це є надзвичайно важливим, адже не треба забувати, що діти - це майбутнє нашої країни!
Коментарi